обрублювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обрубити — див. обрублювати … Український тлумачний словник
обрублювання — я, с. Дія за знач. обрублювати … Український тлумачний словник
торочити — I [торо/чиетие] чу, чиеш; нак. о/ч, о/чтеи (верзти) II [торочи/тие] роучу/, о/чиеш; нак. очи/, роуч і/т (обрублювати, обв язувати) … Орфоепічний словник української мови
підрублювати — підрубити (шити, підгинаючи край чогось), підшивати, підшити, обрублювати, обрубити Пор. обшивати I … Словник синонімів української мови
торочити — дієслово недоконаного виду верзти торочити дієслово недоконаного виду обрублювати, обв язувати … Орфографічний словник української мови